Спондильоз

• Вікові дегенеративні зміни хребта (після 40 років).
• Хронічні надмірні навантаження на хребет.
• Малорухливий спосіб життя та тривале сидіння.
• Порушення постави та остеохондроз як попередники.
• Травми та мікротравми хребта.
• Надлишкова вага.
• Генетична схильність до дегенеративних захворювань.

• Постійний або нападоподібний біль у ураженому відділі хребта.
• Скутість і зменшення амплітуди рухів, особливо вранці.
• Оніміння, поколювання або слабкість у руках чи ногах.
• Біль посилюється при тривалому стоянні або ходьбі.
• Хрускіт при рухах хребтом.
• У важких випадках — порушення сечовипускання або ходи.

• Огляд: рухливість хребта, неврологічні симптоми, болючість при пальпації.
• Рентгенографія: основний метод — чітко видно остеофіти і звуження міжхребцевих щілин.
• МРТ: оцінка стану дисків, нервових корінців і спинного мозку.
• КТ: детальна картина кісткових змін та ступеня звуження каналу.

• Мануальна терапія — м'яка мобілізація суглобів хребта, зняття м'язових спазмів навколо остеофітів.
• Фізіотерапія — УХТ, лазер, ультразвук: зменшують запалення і больовий синдром.
• ЛФК — зміцнення м'язового корсета, поліпшення кровообігу, збереження рухливості.
• Лікувальний масаж — розслаблення параспінальних м'язів, покращення живлення тканин.
• Кінезіотейпування — розвантаження уражених сегментів хребта.

Основна мета — зміцнити м'язи навколо хребта і зберегти рухливість суглобів. Вправи виконуються плавно, без ривків, поза гострою фазою болю.

• Планка — статичне зміцнення глибоких м'язів спини і преса.
• "Кішка-корова" — плавне згинання та розгинання на четвереньках.
• Міст — підйом тазу лежачи на спині, зміцнення поперекових м'язів.
• Плавання — розвантаження хребта при збереженні м'язової активності.