Стеноз хребтового каналу

• Вікові зміни — остеоартроз, остеохондроз, утворення остеофітів.
• Травми хребта — переломи, зміщення хребців.
• Дегенеративні зміни — зношування дисків, ущільнення зв'язок.
• Вроджені аномалії — звуження каналу, присутнє з народження.
• Пухлини та новоутворення — можуть звужувати хребтовий канал.
• Ускладнення після операцій — рубці та спайки.

• Біль у спині, що посилюється при фізичному навантаженні та іррадіює в кінцівки.
• Слабкість і оніміння ніг (поперековий) або рук (шийний відділ).
• Обмеження рухливості, скутість, труднощі при ходьбі.
• Зниження чутливості в певних зонах тіла.
• У важких випадках — порушення функцій тазових органів.

• Рентгенографія: зміни в кісткових структурах хребта.
• МРТ: детальне зображення м'яких тканин, нервових корінців і дисків.
• КТ: оцінка стану кісткових структур.
• Електроміографія (ЕМГ): дослідження провідності нервів.
• Неврологічний огляд: перевірка рефлексів та рухової активності.

• Знеболювальні та протизапальні препарати — зняття болю та запалення.
• Ортопедичні вироби — корсети для зниження навантаження на хребет.
• Фізіотерапія — електро-, лазеро-, магніто- та ударно-хвильова терапія.
• Мануальна терапія та масаж — зменшення м'язового спазму.
• Хірургічне лікування — при важких стадіях для усунення компресії нервових структур.

ЛФК покращує гнучкість хребта, зміцнює м'язи-стабілізатори та зменшує компресію нервових структур. Заняття проводяться під контролем лікаря.

• Підтягування колін до грудей — лежачи на спині, декомпресія поперекового відділу.
• «Кішка» — на четвереньках, почергове вигинання та прогинання спини.
• «Човник» — лежачи на животі, підйоми рук і ніг.
• Розтяжка хребта — плавні нахили для збільшення простору в каналі.