Гіпертонус м'язів

• Тривале статичне навантаження (сидяча робота, робота за комп'ютером).
• Хронічний психоемоційний стрес — м'язи реагують на стрес підвищенням тонусу.
• Неврологічні захворювання (інсульт, ДЦП, розсіяний склероз).
• Остеохондроз, протрузії — рефлекторний спазм паравертебральних м'язів.
• Травми та мікротравми — захисний м'язовий спазм у відповідь на пошкодження.
• Дефіцит магнію та кальцію — порушення нервово-м'язової передачі.

• Відчуття скутості, «кам'яності» в м'язах — особливо вранці або після тривалого сидіння.
• Тупий ниючий біль у напруженій ділянці, що посилюється при пальпації.
• Обмеження амплітуди рухів у суглобах, які обслуговують напружений м'яз.
• Головний біль напруги — при гіпертонусі м'язів шиї та потилиці.
• Порушення сну через неможливість повністю розслабитись.
• Відчутне ущільнення (вузлик) при натисканні — тригерна точка.

• Клінічний огляд та пальпація — основний метод: виявлення ущільнень, тригерних точок, оцінка тонусу і рухливості.
• Електроміографія (ЕМГ) — об'єктивна оцінка електричної активності м'яза в спокої і при навантаженні.
• УЗД м'яких тканин — візуалізація структури м'яза, виявлення ущільнень.
• МРТ або КТ — за потреби виключити неврологічні причини (защемлення нерва, патологія ЦНС).

• Лікувальний масаж — класичний і міофасціальний: безпосереднє розслаблення спазмованих м'язів, деактивація тригерних точок.
• Фізіотерапія — магнітотерапія, електрофорез, УЗТ: зменшення болю і запалення, покращення мікроциркуляції.
• Кінезіотерапія — відновлення правильного рухового патерну, зміцнення м'язів-антагоністів.
• Кінезіотейпування — зниження навантаження на гіпертонічний м'яз, рефлекторне розслаблення.
• Мануальна терапія — усунення функціональних блоків суглобів, які підтримують м'язовий спазм.

Мета ЛФК — розтягнення гіпертонічних м'язів і зміцнення їх антагоністів для відновлення балансу. Уникати: різких рухів, болісного розтягування, надмірного навантаження на спазмовані ділянки.

• Статичне розтягування (стретчинг) — утримання положення 30–60 секунд для поступового зниження тонусу.
• Постізометрична релаксація (ПІР) — чергування напруги та розтягування м'яза для рефлекторного зняття спазму.
• Дихальні вправи з розслабленням — свідоме розслаблення м'язів на видиху.
• Вправи на зміцнення антагоністів — якщо спазмовані згиначі, зміцнюємо розгиначі, і навпаки.
• Повільна ходьба і плавання — загальне зниження тонусу нервової системи і м'язів.