• Спастичність — підвищений тонус, пов'язаний з ураженням центральної нервової системи (інсульт, ДЦП, ЧМТ). Залежить від швидкості руху.
  • Ригідність — рівномірний опір при русі в обох напрямках, характерний для хвороби Паркінсона та інших екстрапірамідних порушень.
  • М'язовий спазм — раптове мимовільне скорочення м'яза через перевантаження, зневоднення або порушення кровообігу.
  • Міофасціальний гіпертонус — локальне ущільнення з тригерними точками, що виникає при хронічному перевантаженні чи стресі.
  • Тривале статичне навантаження (сидяча робота, робота за комп'ютером).
  • Хронічний психоемоційний стрес — м'язи реагують на стрес підвищенням тонусу.
  • Неврологічні захворювання (інсульт, ДЦП, розсіяний склероз).
  • Остеохондроз, протрузії — рефлекторний спазм паравертебральних м'язів.
  • Травми та мікротравми — захисний м'язовий спазм у відповідь на пошкодження.
  • Дефіцит магнію та кальцію — порушення нервово-м'язової передачі.
  • Відчуття скутості, «кам'яності» в м'язах — особливо вранці або після тривалого сидіння.
  • Тупий ниючий біль у напруженій ділянці, що посилюється при пальпації.
  • Обмеження амплітуди рухів у суглобах, які обслуговують напружений м'яз.
  • Головний біль напруги — при гіпертонусі м'язів шиї та потилиці.
  • Порушення сну через неможливість повністю розслабитись.
  • Відчутне ущільнення (вузлик) при натисканні — тригерна точка.
  • Клінічний огляд та пальпація — основний метод: виявлення ущільнень, тригерних точок, оцінка тонусу і рухливості.
  • Електроміографія (ЕМГ) — об'єктивна оцінка електричної активності м'яза в спокої і при навантаженні.
  • УЗД м'яких тканин — візуалізація структури м'яза, виявлення ущільнень.
  • МРТ або КТ — за потреби виключити неврологічні причини (защемлення нерва, патологія ЦНС).
  • Лікувальний масаж — класичний і міофасціальний: безпосереднє розслаблення спазмованих м'язів, деактивація тригерних точок.
  • Фізіотерапія — магнітотерапія, електрофорез, УЗТ: зменшення болю і запалення, покращення мікроциркуляції.
  • Кінезіотерапія — відновлення правильного рухового патерну, зміцнення м'язів-антагоністів.
  • Кінезіотейпування — зниження навантаження на гіпертонічний м'яз, рефлекторне розслаблення.
  • Мануальна терапія — усунення функціональних блоків суглобів, які підтримують м'язовий спазм.

Мета ЛФК — розтягнення гіпертонічних м'язів і зміцнення їх антагоністів для відновлення балансу. Уникати: різких рухів, болісного розтягування, надмірного навантаження на спазмовані ділянки.

  • Статичне розтягування (стретчинг) — утримання положення 30–60 секунд для поступового зниження тонусу.
  • Постізометрична релаксація (ПІР) — чергування напруги та розтягування м'яза для рефлекторного зняття спазму.
  • Дихальні вправи з розслабленням — свідоме розслаблення м'язів на видиху.
  • Вправи на зміцнення антагоністів — якщо спазмовані згиначі, зміцнюємо розгиначі, і навпаки.
  • Повільна ходьба і плавання — загальне зниження тонусу нервової системи і м'язів.

Хронічний гіпертонус м'язів не минає сам по собі — він потребує комплексного підходу. Команда Apex Rehab визначить причину напруги і підбере оптимальне поєднання масажу, фізіотерапії та кінезіотерапії.

Записатись на консультацію

Наша команда

Колектив APEX REHAB — це співдружність професіоналів у сфері реабілітації.

Слободянюк Олександр Сергійович
Слободянюк
Олександр Сергійович

Фізичний терапевт. Остеопат.

Завертиленко Яків Сергійович
Завертиленко
Яків Сергійович

Лікар ортопед-травматолог.

Єгоров Роман
Єгоров Роман

Кінезіолог. Спеціаліст з реабілітації.

Семенова Діана Сергіївна
Семенова
Діана Сергіївна

Фізичний терапевт.