Стеноз хребтового каналу

Стеноз хребтового каналу

Стеноз хребтового каналу — це звуження простору хребтового каналу, що може призводити до компресії спинного мозку та нервових корінців. Такий стан супроводжується болем, порушенням чутливості та обмеженням рухів. Своєчасна діагностика та лікування допоможуть запобігти ускладненням і повернути якість життя.

Причини стенозу хребтового каналу:

1.  Вікові зміни: дегенеративні процеси, такі як остеоартроз, остеохондроз і утворення остеофітів.
2.  Травми хребта: переломи, зміщення та інші ушкодження.
3.  Дегенеративні зміни: зношування міжхребцевих дисків, ущільнення зв’язок.
4.  Вроджені аномалії: звуження каналу, присутнє з народження.
5.  Пухлини та новоутворення: можуть звужувати хребтовий канал.
6.  Ускладнення після операцій: рубці та спайки.

Види стенозу хребтового каналу:

1. За локалізацією:

• Поперековий відділ: найбільш поширена форма.
• Шийний відділ: особливо небезпечний через можливу компресію спинного мозку.
• Грудний відділ: зустрічається рідше.

2. За походженням:

• Первинний стеноз: викликаний вродженими аномаліями.
• Вторинний стеноз: результат вікових змін або травм.

Стадії стенозу хребтового каналу:

1.  Початкова стадія: незначне звуження каналу, симптоми можуть бути відсутні.
2.  Помірна стадія: з’являються болі, дискомфорт під час руху.
3.  Важка стадія: виражені неврологічні порушення, можлива втрата рухливості.

Основні симптоми стенозу хребтового каналу:

• Біль у спині: посилюється під час фізичних навантажень, часто іррадіює в кінцівки.
• Слабкість і оніміння кінцівок: особливо в ногах (при ураженні поперекового відділу) або руках (при ураженні шийного відділу).
• Обмеження рухливості: складнощі при ходьбі, відчуття скованості.
• Зниження чутливості: втрата відчуттів у певних зонах тіла.
• Порушення функцій тазових органів: спостерігається при важких формах.

Діагностика стенозу хребтового каналу:

1.  Рентгенографія: допомагає виявити зміни в кісткових структурах.
2.  Магнітно-резонансна томографія (МРТ): дає детальне зображення м’яких тканин, нервових корінців і міжхребцевих дисків.
3.  Комп’ютерна томографія (КТ): використовується для оцінки стану кісткових структур.
4.  Електроміографія (ЕМГ): дослідження провідності нервів.
5.  Загальний неврологічний огляд: перевірка рефлексів та рухової активності.

Лікування стенозу хребтового каналу

Методи лікування залежать від стадії захворювання та вираженості симптомів.

Консервативне лікування:

• Препарати: знеболювальні та протизапальні засоби для зняття болю та запалення.
• Ортопедичні вироби: корсети та пояси для зниження навантаження на хребет.

Фізіотерапія:

• Електротерапія.
• Лазеротерапія.
• Магнітотерапія.
• Ударно-хвильова терапія (УХТ).

Лікувальна фізкультура (ЛФК):

ЛФК допомагає покращити гнучкість хребта, зміцнити м’язи та зменшити біль.

• Цілі ЛФК: зміцнення м’язового корсету, покращення кровообігу.
• Приклади вправ:
  • Лежачи на спині: підтягування колін до грудей.
  • Лежачи на животі: підйоми рук і ніг («човник»).
  • Вправи на розтяжку.
• Рекомендації: заняття проводяться під контролем лікаря чи інструктора.

Хірургічне лікування:

При важких стадіях стенозу може знадобитися операція для усунення компресії нервових структур.

Висновки та заклик до дії

Стеноз хребтового каналу — це серйозне захворювання, яке може значно погіршити якість життя. Своєчасна діагностика та правильно підібране лікування допоможуть уникнути ускладнень і повернути рухливість.

Запишіться на консультацію до наших спеціалістів, щоб дізнатися більше про сучасні методи лікування та відновити здоров’я вашого хребта!